Увага,батьки!

У зв'язку з тим,що почастішали прояви самоушкоджувальної поведінки та суїцидальні випадки серед дітей та підлітків,спровоковані ризикованими іграми,які поширюються в мережі Інтернет,рекомендуємо використовувати телефони "гарячих" ліній,за якими можна отримати психологічну підтримку у разі потрапляння в ризиковані для здоров'я ситуації,в тому числі випадки,пов'язані із соціальними мережами:

0 800 500 225-безкоштовно зі стаціонарних телефонів;

116 111-безкоштовно з мобільних телефонів;

15-47-безкоштовна цілодобова "гаряча" лінія для жертв домашнього насильства;

116-123-безкоштовна Національна "гаряча" лінія з попередження домашнього насильства;

платформу цифрової освіти ДІЯ,де можна знайти освітній серіал для батьків "Безпека дітец в інтернеті" про те,як уберегти дітей онлайн від шкідливих матеріалів,кібербулінгу,суїцидальних інтернет-спілок,сексуального насильства wym-1614683012834

Пам'ятка для батьків

Ваш син або донька виросли,але вони-ваші діти.Їхні помилки-це ваші безсонні ночі,гіркі сльози,відсутність радощів життя. Пам'ятайте про це,коли уникаєте спілкування з ними,замовчуєте проблеми,приховуєте факти,які можуть призвести до трагедії.Ви зобов'язані знати:wym-1551952540632

-з ким товаришує ваша дитина,в яких компаніях буває.

-хто її(його)найкращий друг або подруга.

-де дитина проводить вільний час.

-чим захоплюється та які інтереси має.

Будьте для дітей прикладом у всьому.
Зробіть для своїх дітей куточок для занять.Коли учень готує уроки,не відривайте його на сторонні справи
Вчіть дітей бути у всьому бережливими.
Частіше бувайте у школі,радьтеся з педагогами,психологом з питань виховання дітей,допомагайте вчителям краще навчити ваших дітей.
Не кажіть нічого поганого про школу,вчителів,прищеплюйте дітям любов і повагу до школи.
Слідкуйте за чистотою і охайністю дитини,за акуратним утриманням підручників,одягу.Чистота і акуратність дисциплінує дітей.
Дотримуйтесь режиму дня,слідкуйте,щоб дитина не перевтомлювалась.
Виховуйте у дітей вміння вести себе скромно і пристойно,як вдома,так і на вулиці,в школі,в громадських місцях.
Виховуйте у дітей повагу до старших і молодших.
Не застосовуйте фізичного покарання до дітей,спокійно поясніть їм неправильність їх вчинків.
Заохочуйте в дітей інтерес до книги,природи,туризму,спорту
Привчайте дітей виконувати носильну фізичну роботу.
Знайте з ким товаришують ваші діти,як вони поводять себе.
Пам'ятайте,що виховання дітей-головний обов'язок батьків.
Пам'ятайте,що тільки в тісній праці зі школою можливо успішно вирішити питання виховання громадянина України!

Покарання.7 правил

Покарання не повинно шкодити здоров'ю-ані фізичному,ані психічному.Більше того,покарання має бути корисним
Якщо є сумніви щодо покарання,не карайте.Навіть,якщо ви зрозуміли,що занадто м'які,довірливі та нерішучі.Ніякої"профілактики",ніяких покарань"про всякий випадок"!
За один раз-одне покарання.Навіть,якщо поганих вчинків скоєно декілька,покарання має бути тільки одне,за все відразу,а не по одному за кожний вчинок.
Строк давності.Краще не карати ,ніж карати із запізненням
Покарали-пробачили.Інцидент вичерпано.Сторінку перегорнуто.Про старі гріхи-ані слова.Не заважайте розпочати дитині життя спочатку.
Без приниження.Щоб там не сталося,якою б не була провина,покарання не повинно сприйматися дитиною як Ваша перемога над її слабкістю,як приниження.Якщо дитина вважає,що Ви несправедливі-дія покарання буде зворотною.
Дитина не повинна боятися покарання,вона має боятися не Вашого гніву,а Вашої гіркоти.

Заповіді для батьків

1.Ніколи не займайтесь вихованням у поганому настрої.2.Чітко визначте,чого саме ви вимагаєте від дитини,і поясніть це їй,а також довідайтеся,що вона думає з цього приводу.3.Надайте дитині самостійності;виховуйте,але не контролюйте кожен її крок.Не підмінюйте виховання опікою.4.Краще не підказуйте готові рішення.А вкажіть шляхи до нього й час від часу аналізуйте разом з дитиною її неправильні та помилкові кроки до мети.5.Не пропустіть моменти першого успіху.6.Вчасно зробіть зауваження,відразу оцініть вчинок і зробіть паузу-дайте усвідомити почуте.7.Головне-оцінити вчинок,а не особистість.8.Доторкніться до дитини й тим самим дайте відчути,що співчуваєте її помилці,вірите в неї,незважаючи на помилку.9.Виховання має бути поетапним.10.Вихователь повинен бути суворим,але добрим.

На замітку

/Files/images/2021/psiholog/151346668_2936494749971487_2096109316627117877_n.jpg

Якщо дитину постійно критикують-вона вчиться ненавидіти.
Якщо дитина живе у ворожнечі-вона вчиться агресивності.
Якщо дитину висміюють-вона стає замкненою.
Якщо дитина росте в докорах-вона вчиться жити з почуттям провини.
Якщо дитина росте в терпимості-вона вчиться сприймати інших.
Якщо дитину підбадьорюють-вона вчиться вірити в себе.
Якщо дитину хвалять-вона вчиться бути вдячною.
Якщо дитина росте в чесності-вона вчиться бути справедливою.
Якщо дитина живе у безпеці-вона вчиться вірити іншим людям.
Якщо дитину підтримують-вона вчиться цінувати себе.
Якщо дитина живе в розумінні й доброзичливості,вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

Запобігання дитячої агресії

Намагайтеся зберегти у своїй родині атмосферу відкритості й довіри.
Не давайте своїй дитині нереальних обіцянок,не сповнюйте її душу нездійсненними надіями.
Не ставте своїй дитині жодних умов.
Будьте тактовні в прояві заходів впливу на дитину.
Не карайте свою дитину за те,що дозволяєте собі.
Не змінюйте своїх вимог щодо дитини за те,що дозволяєте.
Не шантажуйте дитину своїми стосунками одне з одним.
Не бійтеся поділитися з дитиною своїми почуттями та слабкостями.
Не ставте взаємини із власною дитиною в залежність від її навчальних успіхів.
Пам'ятайте,що дитина-це втілена можливість!Скористайтесь нею так,щоб вона була реалізована повною мірою.

Профілактика Інтернет-залежності в дітей та підлітків

Інтернет-залежність-це явище,яке в останні роки набуло справді вражаючого розмаху.Особливо небезпечною вона є для дітей і підлітків,адже їм набагато складніше самостійно впоратися з потягом до онлайн-життя і вчасно зупинитися.Інтернет сам по собі не є хорошим чи поганим-це просто частина світу,який нас оточує,-багато в чому корисна і потрібна.Будучи невичерпним джерелом інформації,інтернет приваблює дітей можливістю дізнатися і побачити все,що завгодно.Цікава до всього дитина прагне отримати якомога більше:спілкування,ігор,мультфільмів,розваг-і тому багато часу проводить у віртуальному просторі,часто на противагу реальному життю.Соціалізацію і спілкування з однолітками замінює фактично однобоким онлайн-спілкуванням.Активним іграм на свіжому повітрі все більше дітей протиставлять мережеві ігри,далеко не завжди нешкідливі.Іноді пошук нової інформації стає буквально нав'язливою ідеєю.

Інтернет-залежність супроводжується відхиленням у поведінці,за якого в людини порушується відчуття реальності,втрачається відчуття часу і критичне мислення,обмежується управління своїми вчинками.Дитина стає менш активною,порушується цикл сну і неспання.

Настає психічна та фізична залежність.Механізм її формування дуже схожий з нікотиновою,алкогольною і наркотичною,хоча в інтернет-залежності немає прямої діючої речовини.Це не хімічна,а виключно психічна залежність,що впливає,втім,на ті ж рецептори в центрах задоволення.

/Files/images/2020/psiholog/144970294_2924997374454558_672089739432296000_o.jpg

Які конфлікти дитина має вирішувати сама,а які з допомогою батьків?

Є кілька рівнів конфлікту відносно того,хто і як їх має вирішувати:

Якщо конфлікт виникає між дітьми приблизно одного віку,то треба дати можливість дитині впоратися з ситуацією самостійно.Не втручаючись,щоб дитина самостійно шукала шляхи вирішення конфлікту.
Конфлікт виникає між дітьми приблизно одного віку,ви дали можливість і час дитині вирішити його самостійно,але у дитини не виходить.В цьому випадку ваша задача навчити дитину вирішувати конфлікти на прикладі певних ситуацій.Далі даєте дитині вирішити конфлікт з урахуванням нової інформації.
Конфлікт між дітьми,де задіяні старші діти або батьки дітей,або вчителі.Це зовсім інший рівень конфлікту.Якщо в дитячий конфлікт втрутились батьки протилежної сторони,ви маєте теж негайно втрутитись і вирішувати ситуацію на рівні дорослий-дорослий.Не можна допускати,щоб дитина залишалась в ситуації конфлікту дитина-дорослий(сили не рівні).

Біда в тому,що дитина не завжди розповідає батькам про те,що на неї хтось тисне,або ображає.І в ситуації,коли хтось з дорослих починає з нею розмовляти або,навіть,залякувати,теж змовчить.Іноді вони мовчать,тому що бояться ще більшої шкоди для себе,а іноді,тому що не хочуть,щоб їх вважали "ябідами".

Завдання батьків пояснити дитині,що вона має пробувати самостійно вирішити конфлікт на рівні дитина-дитина,але коли конфлікти на рівні дорослий-дитина,то вона повинна підключити батьків і дитина при цьому не "ябіда",вона просто таким чином зрівняла сили.